буквиця

буквиця
-і, ж.
1) Багаторічна трав'яниста рослина, окремі види якої використовуються для виготовлення ліків, а також як декоративні.
••

Бу́квиця лі́карська — поширена в Україні багаторічна трав'яниста рослина з прямим шерстистим стеблом і пурпуровими квітками; у народній медицині використовується для лікування дихальних шляхів.

2) Художньо оформлена перша літера сторінки або глави в художніх письмових творах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "буквиця" в других словарях:

  • буквиця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»